Путешествие воздушного Шарика Чупчика. Рассказ третий. Чудо на горе.
Аня была счастлива, что её день рождение прошло так хорошо и весело. Она радовалась тем подаркам, которые ей подарили её друзья. Аня думала, что детям тоже понравился её праздник. Впечатлений было много и она долго не могла заснуть, всё вспоминала: какой был вкусный торт. Ей показалось ,что в этот раз торт был вкуснее, чем всегда; она знала, что её мама старалась когда его пекла. Детям очень понравился торт. Аня думала, а как её золотая рыбка подружилась в аквариуме с другими рабками,и понравилось ей в новом месте? Аня радовалась, когда думала, что скоро сама сможет читать детскую Библию. Также она думала про Шарик-Чупчик, как здорово, что Коля ей подарил такой необычный подарок и они все вместе придумали для Шарика имя "Чупчик". Он такой получился красивый и улыбку ему Ларисса нарисовала такую, словно он Шарик радовался, когда они его все вместе выпустили в небо.
" Интересно- думала Аня-, а сможет Чупчик долететь до Израиля?сможет он попасть во времена Иисуса Христа?"
Так постепенно Аня начала засыпать и ей приснился Чупчик, как он летит по небу и поёт уже знакомую для нас песенку:"Я Шарик-Чупчик по небу я лечу и всех кого я встречу про Иисуса расскажу!" Светило яркое солнце , на небе не было ни тучки. Погода была прекрасная и Чупчик пел свою песенку. Он стал пролетать через море Галилейское и летел уже в окресностях Тивириады города в Галилеи. Чупчик подлетел к горе и увидел на горе Иисуса с учениками. Чупчик услышал разговор. "Приближается праздник иудейский Пасха и вокруг множество народа"- сказал Иисус.
"Смотрите! Смотрите! сколько народа на этой горе собралось!"-удивлённо воскликнул Чупчик.
"Зачем они здесь собрались?"- продолжал Чупчик.
"Послушаю, что там такое происходит!"
Иисус учил народ, который собрался на горе и также исцелял людей, которые были больны разными болезнями.
Ученики Иисуса сказали:"Учитель отпусти народ , чтобы они пошли и купили для себя покушать, ведь они целый день ни чего не ели!" Но Иисус сказал:"Вы дайте им есть!". Ученики сказали:" Учитель но у нас есть только пять хлебов и две рыбки, разве мы сможем накормить 5000 человек?!" Иисус сказал, чтобы народ сел на траву, а сам взял хлеба и рыбу и благославил их и велел раздать людям.
"Все были удивлены и конечно я ,Шарик тоже удивился, что всем хватило покушать, даже остались куски от еды и их было 12 коробов полных!"
"Какое чудо сотворил Иисус! Всех накормил, обо всех позаботился и я свидетель этого чуда!"- радостно рассказывал Шарик. "Я Шарик-Чупчик по небу я лечу и всем кого я встречу про Иисуса расскажу!"
Аня проснулась рано. "Мама! мама! иди сюда!"- позвала Аня маму. Она рассказала ей свой интересный сон про Чупчика и то, что он видел в Израиле. "Обязательно расскажи своим дкузьям этот интересный сон!"- посоветывала мама.
Аня решила, что когда они все встретяться в воскресной школе вместе, Аня расскажет, что она видела во сне их общего друга Чупчика и то , что он ей рассказал про Иисуса!
Валентина Велькер,
Deutschland
Мне 62 год,замужем.Живу в Германии.С 1990 года верующая в Господа Иисуса Христа.
Имею 2 взрослых детей и 4 внучки.Стихи пишу давно. Люблю Иисуса,мою семью,природу,людей. Хочу чтобы все спаслись и вечно жили.
Прочитано 11899 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
