Люблю смотреть в окошко,
Когда грущу немножко...
Вот в сад ведёт дорожка,
А там - промокла кошка,
Забралась под лукошко.
Надела бы сапожки,-
Не промочила б ножки!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Різдвяні сторінки зі щоденника - Левицька Галина P.S. Це оповідання майже автобіографічне. Сон, описаний тут, ¬ це мій сон, який справді наснився мені, коли я дуже сумувала за мамою. І моя бабуся, яку я не слухалася, а вона молилася за мене…
