Наталья Марьян,
Ванкувер, США
Спасибо, что зашли на мою страничку.
Если в нескольких словах, то я Дочь Верующих Родителей. Но благодарна Богу, что Он встретил меня в 14 лет и я Его Дочь. С того времени Бог дал дар поэзии, но осознала я это только через 17 лет. Люблю Бога и Его народ, очень переживаю за поколение ДВРовцем, кем сама являюсь, потомучто многие из них стали внуками Бога, но не Его детьми. Поэтому большая часть моих произведений посвящена именно им. Верю, что мы живем во время последней Церкви. Верю, что Церковь востанет из руин в силе Божьей и врата ада не одолеют ее. Жду Его пришествия и восхищаюсь Его делами. Пусть мои стихотворения будут для вас благословением!
Присоединяйтесь на канал в You tube
https://www.youtube.com/channel/UCgpbZr98zq7Im7fsRXWMZgQ
Прочитано 2804 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Три нити содинены в одну - Николай Агапьев Еккл.4:12 И если станет преодолевать кто-либо одного, то двое устоят против него: и нитка, втрое скрученная, нескоро порвется.
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
